Оголошення про конкурс

Назва закладу: Тернопільська загальноосвітня школа I-III  ступенів №16 імені Володимира Левицького Тернопільської міської ради Тернопільської області

Місце знаходження закладу: м.Тернопіль, вулиця Винниченка, 2.

Назва посади: соціальний педагог.

Кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу: посаду соціального педагога школи може обіймати особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу педагогічну освіту за спеціальністю «Соціальний педагог», а також організаторські здібності та фізичний і психологічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних   обов’язків.

Вид трудового договору:  строковий трудовий договір.

Режим роботи: 40 годинний робочий тиждень відповідно до графіку, затвердженого директором школи.

Умови оплати праці: посадовий оклад, надбавки, доплати та премії встановлюються  відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників    установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007р. №643 «Про затвердження   розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до   тарифної ставки», наказу МОН від 26.09.2005р. №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників   навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», наказу МОН від 15.04.1993р. №102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення   заробітної плати працівників освіти».

Строки подання документів: 14.01.2019р. - 02.02.2019р.

Адреса, за якою здійснюється прийом документів:

м.Тернопіль, вулиця Винниченка, 2, кабінет № 114, у робочі дні з 09 год. до 17 год.

Перелік  обов'язкових документів,  які подаються на конкурс: 

1. Заява про участь у конкурсі.
2. Копія  паспорта громадянина України.
3. Ксерокопії документів про освіту з додатками.
4. Копія трудової  книжки (при наявності).
5. Копія атестаційного листа (для тих, хто атестувався протягом попередніх п’яти років).
6. Довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду.
7. Заповнена особова картка (форма П-2) з відповідними додатками.
8. Копії інших документів, що надають законні переваги.

Директор школи Р.Р.Базунова

10 основних пріоритетів МОН на 2019 рік
2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до
вишів і наукових установ — кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів
Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців.
Про це розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції
«Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у Києві наприкінці 2018 року.
«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити
саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та
викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й,
проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного він стане дійсно визначним», —
заявила Лілія Гриневич.
Вона підкреслила, що визначені пріоритети рівноцінні між собою та розташовані за принципом від
найменшого «споживача» до найстаршого.
10 ОСНОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ МОН НА 2019 РІК
Розвиток реформи НУШ — знову в перший клас, новий Державний стандарт базовоїосвіти
Наступний рік — час для розвитку реформи Нова українська школа. Знову майже півмільйона
першокласників прийдуть у змінену школу. На них чекатимуть перепідготовлені вчителі, нові,
засновані на сучасних потребах, програми та новий освітній простір, у який держава знову — вже
другий рік поспіль — інвестує 1 млрд грн на засадах співфінансування з органами місцевого
самоврядування.
МОН активно працюватиме над усуненням проблем, з якими стикнулась імплементація змін торік
— створена Координаційна рада, яка моніторитиме впровадження змін та використання грошей
на місцях, також з’являтимуться нові дистанційні курси для підтримки педагогів.
«Одна з найбільших проблем минулого року - використанння грошей на місцях, ми виділили
приблизно 1 млрд грн, однак, використали і дофінансували цей внесок держави по-різному. Тут є
ціла низка проблем — від спроможності на місцях якісно використовувати гроші та здійснювати
закупівлі, до неготовності ринку праці. 2019-го теж маємо співмірну інвестицію — зростання
ефективності використання цих коштів є важливим викликом, створена Координаційна рада під
головуванням прем’єр-міністра має пожвавити цей процес», — пояснила Лілія Гриневич.
Робота над поширенням реформи на базову школу також триватиме у 2019-му році — протягом
нього має бути представлений бодай проект Держстандарту базової шкільної освіти, який на
десятиліття визначить, якими компетентностями, знаннями та вміннями мають оволодіти учні 5-9
класів НУШ.
Гідність кожної дитини: доступна вбиральня, антибулінг та інклюзія
Якісне навчання неможливе без захисту гідності кожного учасника освітнього процесу. Водночас
якщо дорослі можуть себе убезпечити, діти залишаються вразливими. Саме тому, у 2019-му
МОН працюватиме над розвитком антибулінгових програм, вдосконаленням функціонування
сфери інклюзивної освіти та планує переобладнати усі туалети на вулицях — зробити їх теплими
та більш приватними.
Зокрема, йдеться про інвестицію в понад 263 млн грн на створення теплих туалетів у школах, де
їх досі нема. Обов’язковою вимогою до шкільної вбиральні на всіх рівнях — від молодшої до
старшої школи — стане наявність перегородок та дверей у кожній кабінці. Так, це вже враховано
у нових ДБН (нормативні документи у галузі будівництва) та санпінах, що формують вимоги до
будівель шкіл.
Нові механізми професійного зростання вчителів: добровільна сертифікація та механізм«г
роші за вчителем»
Упродовж наступних 12 місяців також запрацюють нові механізми для розвитку та професійного
зростання вчителів.
Один із них  —   добровільна сертифікація вчителів. Протягом 2019-го  у ній зможуть взяти участь
1 тис вчителів початкових класів.

Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем
професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими
освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.
«Через механізм сертифікації ми хочемо віднайти тих кращих провідників Нової української
школи, агентів змін, що готові ділитися та поширювати сучасні методики навчання. Реалізувати
таку мету можна лише за умови добровільності процесу, тому ми ретельно слідкуватимемо за
дотриманням цього принципу», - відзначає Лілія Гриневич.
Докладнішу інформацію про сертифікацію можна за посиланням. Закликаємо вчителів швидше
зважуватись на її проходження, адже кількість місць обмежена, а реєстрація почнеться вже 15
січня і триватиме до 1 лютого.
Ще один важливий механізм заохочення педагогів — впровадження принципу «гроші ходять за
вчителем» на підвищення кваліфікації.
«Поява нових методик навчання у школах залежить від учителя, і вони не з’являться у закладах,
поки ми не змінимо систему підвищення кваліфікації педагогів. Наше рішення — передати право
обирати педагогу і школі, а також урізноманітнити можливості підвищувати кваліфікацію та
дозволити займатися ним не тільки обласним інститутам післядипломної освіти. Частину грошей,
що витрачаються на підвищення кваліфікації педагогів державою, ми спрямуємо безпосередньо у
школи, і вчитель зможе обрати певну кількість годин для професійного розвитку там, де він
вважатиме за потрібне», - роз'яснила Міністр.
Початок роботи освітнього омбудсмена
У 2019 році в Україні має з‘явитися інститут освітнього омбудсмена, що захищатиме права
здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15
осіб. Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба
мусить розглянути її у строк не більш як 1 місяць. Саме за результатами цього розгляду освітній
омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги та надає письмову
відповідь про результати її розгляду.
Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів до
поновлення та захисту порушених прав заявників.
Діджиталізація освіти: Інтернет та комп’ютери в сільські школи
2019-го у тестовому режимі має запрацювати Національна освітня платформа, де
розвиватиметься цифрова освітня екосистема. Зокрема, на ній розміщуватимуться справжні
електронні підручники з віртуальними 3D-матеріалами, які вчителі зможуть компонувати на свій
розсуд, скани підручників для завантаження, інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми
для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти.
Аби кожна школа мала доступ до цієї системи, у бюджеті-2019 передбачено понад 1 млрд грн на
встановлення інтернет-доступу для шкіл, які його не мають, а також закупівлю комп’ютерів для
них.
Старт масштабної реформи професійної освіти: нові стандарти та інфраструктурнийпроек
т на 58 млн євро
2019-й рік — старт масштабної реформи професійної освіти. Як і трансформація шкільної освіти,
вона передбачатиме зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну
(професійно-технічну) освіту», а також оновлення освітнього середовища.
Над оновленням стандартів, підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів, а також оновленням
освітнього середовища МОН працюватиме спільно з європейськими партнерами, які надають на
ці потреби інвестицію у розмірі 58 млн євро. 
«Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання закладів професійної
освіти зношене на 60%, а подекуди навіть на 100%. Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу
економіку якісними фахівцями, якщо не створимо для них умови для навчання на якісному
обладнанні, такому, що вони побачать на власному місці роботи», — підкреслила Лілія Гриневич.
Важливим елементом реформи стане також розвиток дуальної освіти, в межах якої учень
теоретичні знання отримує у закладі профосвіти, а решту — на реальному виробництві.

Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання на
зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти за
дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить
організувати навчання не лише в закладі, а й на виробництві. Водночас роботодавець у межах
договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання на
його підприємстві.
Становлення Національної системи кваліфікацій: зв’язок між ринком праці та освітою
Становлення Національної системи кваліфікацій — це зведення «мосту» між ринком праці та
освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного
агентства кваліфікацій.
Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів,
координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики
зіставлення професійних та академічних стандартів тощо.  Тобто йдеться про те, як стандарти
професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться.
Це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити
систему визнання неформального та інформального навчання.
Старт роботи Національного фонду досліджень
Нещодавно за рішенням Уряду було створено Національний фонд досліджень, а вже 2019-го
року він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається,
що НФД стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.
У бюджеті вже передбачено понад 260 млн грн на його роботу.
«Для нас принципове завдання не просто створити Фонд, а наповнити його якісно новим змістом,
прозорими процедурами для функціонування та фінансування проектів. Ми створили таку
структуру, щоб повноваження всередині Фонду були логічно розподілені та мінімізували
конфлікти інтересів», — наголосила Лілія Гриневич.
Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих,
технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за
пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і
розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування,
зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.
Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищоїосвіти
2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням —
простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на
надсучасному обладнанні.
«Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність — одна з найсуттєвіших проблем
нашої науки, його взагалі  системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності.
Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову
установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом — ми
інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть
прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», —
розтлумачила Лілія Гриневич.
Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде
створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде
інвестовано ще 30 млн грн.
Впровадження базового фінансування науки у вишах
100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах —
механізму, що допоможе вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику.
Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в
окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у
тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто

довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони
об’єктивно кращі.
«У радянський час наука в університетах не фінансувалась. За часів незалежності це змінилось,
адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки.
Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За
таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму у
своїх стінах, творити сталу спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у
виші. Базове фінансування має це змінити»,  — додала Лілія Гриневич.

http://osvita.ua/test/62158/

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення ІІІ відкритого Західноукраїнського інтелектуального турніру «Natus vincere» на кубок ректора

Тернопільського національного економічного університету

1. Загальні положення

Це Положення визначає порядок організації та проведення інтелектуального турніру «Natus vincere», порядок участі в змаганнях і визначення переможців.

Інтелектуальний турнір «Natus vincere» для учнів 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, студентів 1-2 курсів коледжів (далі Турнір) – командні змагання між тими, хто вміє письмово та усно висловлювати й обґрунтовувати свою позицію з приводу тієї чи іншої проблеми та довести її в наукових дискусіях – раундах.

Під час проведення Турніру планується робота чотирьох секцій: правової, історико-філологічної, соціолого-психологічної та секції міжнародного права, міжнародних відносин і дипломатії.

Метою Турніру є створення умов для реалізації та розвитку творчих здібностей учасників, формування у них інтересу до правознавства, міжнародного права, історії, рідної мови, соціології, психології, залучення учнів і студентів до наукової діяльності, виховання почуття причетності до процесу творення України як правової, соціальної держави з національно свідомими громадянами.

Впродовж Турніру для учасників та усіх охочих будуть проводитися тематичні майстер-класи, ділові ігри за професійним спрямуванням, тренінги тощо.

 2. Учасники турніру

У Турнірі беруть участь команди, до складу яких входять по 5  учасників (учнів 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів або студенти 1-2 курсів коледжів). Кожна команда має офіційну назву.

Команду очолює капітан, який є її офіційним представником впродовж усього часу проведення Турніру.

 3. Керівник команди

Кожну команду під час проведення Турніру супроводжує керівник. Керівник команди має право:

• бути членом журі Турніру, але в тих групах, у яких не бере участь його команда;
• висловлювати після оцінювання членами журі аргументовану оцінку виступу команди або її членів.

Керівник команди не має права:

• допускати некоректні висловлювання на адресу учасників, членів оргкомітету та журі;
• порушувати регламент і правила проведення Турніру.

 4. Порядок проведення Турніру

1 етап – Творча презентація проектів з актуальних проблем правознавства, міжнародного права, історії та мови, соціальної роботи та психології.

2 етап – Дебати із визначеної тематики.

3 етап – Інтелектуальна гра.

 Для проходження І етапу команди, які виявили бажання взяти участь у Турнірі, повинні надіслати до 20.02.2019 р. на електронну адресу організаційного комітету (turnir.nv@gmail.com) творчу презентацію на одну із запропонованих тем (перелік тем вказано у додатку А).

 У презентації необхідно висвітлити основне коло проблем та запропонувати шляхи їх розв’язання в межах запропонованої теми.

 Критерії оцінювання презентації:

• актуальність – обґрунтованість актуальності проблеми в умовах сьогодення (5 балів);
• презентативність – оригінальність творчого підходу при виборі відповідної форми презентації проекту (10 балів);
• логічність – послідовний набір завдань з чітко визначеною метою та оцінкою очікуваних результатів (5 балів);
• інноваційність – новизна ідеї, проблематики, змісту і сфери впровадження проекту (10 балів).

Максимальний бал за 1 етап – 30 балів

 Другий та третій етапи будуть проводитись 06-07. 03. 2019 р. на юридичному факультеті Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ).

 У ІІ етапі Турніру беруть участь команди, які набрали найбільшу кількість балів за результатами проведення І етапу у рамках роботи обраного сектору (перелік тем вказано у додатку Б).

Даний етап передбачає наступні конкурси:

1. Розминка (командам ставлять 20 запитань закритого типу, які потребують однозначної відповіді: «так» або «ні»).
2. Дебати.

Перед початком дебатів проводиться жеребкування для визначення нумерації команд. Дебати проводяться в групах по 3 команди, залежно від жеребкування. Під час одного раунду команди отримують завдання творчого характеру за запропонованою тематикою та здійснюють його презентацію-захист.

Дебати проводяться в 3 раунди. У кожному раунді за результатами жеребкування команда виступає в одній із трьох ролей: Доповідач, Опонент, Рецензент.

 Регламент проведення дії раунду (40 хвилин):

1. Опонент викликає Доповідача на задачу – 1 хвилина.
2. Доповідач приймає чи відхиляє виклик – 1 хвилина.
3. Підготовка до доповіді – 2 хвилини.
4. Доповідь – 5 хвилин.
5. Запитання Опонента до Доповідача та відповіді Доповідача – 2 хвилини.
6. Підготовка до опонування – 2 хвилини.
7. Опонування – 5 хвилин.
8. Запитання Рецензента до Доповідача та до Опонента, відповіді Доповідача та Опонента – 4 хвилини.
9. Підготовка до рецензування – 2 хвилини.
10. Рецензування відповідей Доповідача та Опонента – 3 хвилини.
11. Заключне слово Рецензента, Опонента та Доповідача (загальна полеміка) – 5 хвилин.
12. Запитання членів журі – 3 хвилини.
13. Виставлення оцінок журі – 2 хвилини.
14. Слово журі – до 3 хвилин.

 Правила виступів команд протягом раунду

Доповідач (один або два члени команди на рівних правах) викладає суть вирішення завдання, акцентуючи увагу на наукових підходах, посилається на джерела, а також демонструє вміння самостійного пошуку, аналізу та використання інформації з відповідної сфери знань. Під час свого виступу Доповідач має право використовувати раніше підготовлені ілюстрації, схеми. Ці матеріали можуть бути представлені у мультимедійній презентації.

Опонент (один або два члени команди) висловлює критичні зауваження до доповіді, вказує на її позитивні сторони, виявляє недоліки та помилки у висвітленні заданої проблеми. Опонент може вказати на недоліки у відповіді, спираючись на матеріал, який він використовував при вирішенні цього завдання.

Рецензент (один або два члени команди) дає стислу оцінку виступам Доповідача та Опонента.

Під час полеміки обговорюється висвітлення завдання Доповідачем.

Запитання, які ставить інша сторона, повинні бути уточнюючими та стосуватися тільки доповіді, яка була заслухана. Запитання може ставити будь-який член відповідної команди. Відповідає на запитання Доповідач або член його команди.

Кожний учасник команди протягом одного раунду може виступати не більше одного разу. Уточнюючі запитання та відповіді на них, а також участь у полеміці виступами не вважаються.

Кожна команда має право одне із завдань оголосити як «вічну відмову».

Після кожної дії журі виставляє командам оцінки з урахуванням усіх виступів членів команди: доповідь, опонування, рецензування, участь у полеміці.

 Критерії оцінювання:

Доповідач.

10 балів виставляється, якщо учень викладає суть проблеми з належним обґрунтуванням, орієнтується в запропонованій проблематиці, уміло та раціонально використовує час для доповіді.

Якщо учень орієнтується в обраній проблематиці в загальному, не обґрунтовує належним чином свою відповідь,  то виставляється 5 балів

Якщо учень орієнтується в обраній проблематиці в загальному, не обґрунтовує належним чином свою відповідь, то виставляється 2 бали.

Якщо учень не орієнтується в запропонованій темі, то виставляється 0 балів.

Опонент

5 балів виставляється, якщо учень висловлює обґрунтовані зауваження по суті теми, висвітленої доповідачем, команд  уміло та раціонально використовує час для доповіді.

Якщо учень орієнтується в обраній проблематиці в загальному, не обґрунтовує належним чином свої заперечення,  то виставляється 2 бали.

Якщо учень не орієнтується в запропонованій темі, то виставляється 0 балів.

Рецензент

3 бали виставляється якщо учень обґрунтовує позитиви та зауваження у виступах доповідача та опонента.

Якщо учень орієнтується в обраній проблематиці в загальному, не обґрунтовує належним чином свої зауваження щодо виступу доповідача та опонента, то виставляється 1 бал.

Якщо учень не орієнтується в запропонованій темі, то виставляється 0 балів.

 3. Конкурс капітанів (капітанам пропонується 60 тестових завдань відповідно до секції, відповіді на які даватимуться за допомогою комп’ютера).

 ІІІ етап – Інтелектуальна гра. У даному етапі беруть участь команди, які набрали найбільшу кількість балів за результатами попередніх змагань у рамках роботи обраного сектору.

Даний етап передбачає наступні конкурси:

1. Мозковий штурм командам ставлять 10 запитань, які потребують обґрунтованої відповіді. Запитання може бути у вигляді відеозвернення, з використанням «чорного ящика» та ін.).
2. Інтелектуальне рівняння.
3. Емпіричне завдання (виконання командами практичного завдання із профілю секції).

Шкала оцінювання

 5.Переможці Турніру

Переможці Турніру визначаються за загальним рейтингом.

Команда, яка перемогла, отримує кубок, диплом І ступеня та цінний подарунок. ІІ та ІІІ місця відзначаються дипломами та подарунками.

За згодою журі оргкомітет Турніру має право встановлювати додаткові заохочувальні призи.

Усі учасники отримають рекомендації до зарахування в ТНЕУ на юридичний факультет.

Заявка на участь у відкритому Західноукраїнському інтелектуальному турнірі  «NATUS VINCERE»

Додаток А

Теми для презентацій

 Правова секція

1. Судова реформа: успіхи та прорахунки.
2. Скажи «ні» жорстокому поводженню з тваринами.
3. Військові злочини: як протидіяти?
4. Запобігання булінгу у молодіжному середовищі.
5. Права пацієнта в контексті медичної реформи: ризики та перспективи.

 Секція міжнародного права, міжнародних відносин та дипломатії

1. Конфлікт в Азовському морі та Керченській протоці: шляхи вирішення.
2. «Традиційна» дипломатія vs. «нові форми» дипломатії.
3. Гібридна війна як форма сучасного міжнародного конфлікту.
4. Європейський суд з прав людини та Україна.
5. Тероризм як глобальна проблема сучасності.

 Соціолого-психологічна секція

1. Право та особистісна відповідальність.
2. Вплив телебачення на світогляд українців: вірити чи знати?
3. Культурні горизонти і труднощі міжособистісного спілкування.
4. Толерантність та інтолерантність в українському суспільстві – правовий та соціально-психологічний аспект.
5. Психологічний обмін між людиною і домашнім улюбленцем: хто виграє більше?

 Історико-філологічна секція

1. Т. Слободян – учасник і герой російсько – української війни ХХІ ст.
2. В. Гарматій – учасник і герой російсько – української війни ХХІ ст.
3. Російсько – українські війни в історії України: причини, особливості, тенденції, результати.
4. О. Орляк - учасник і герой російсько – української війни ХХІ ст.
5. Інформаційний простір незалежної України: проблеми, пошуки, нормативна база, маніпуляції.

Додаток Б

 Теми для Дебатів

 Правова секція

 Чи можна подолати корупцію, не усуваючи її причину?

1. Введення міжнародних миротворчих сил на Донбасі – «за» чи «проти»?
2. Розширення прав і свобод іноземців в Україні – «за» чи «проти».
3. Свобода слова в Україні: чи можливо гарантувати це право в умовах інформаційної війни?
4. Ринок земель с/г призначення: за і проти

 Секція міжнародного права, міжнародних відносин та дипломатії

1. Ефективність міжнародного права в сучасному світі: міф чи реальність?
2. Санкції проти держави-агресора: ефективний механізм примусу чи марна трата часу?
3. Мігранти в сучасному світі: бажані гості чи загроза національній безпеці?
4. Дипломатичні маневри України на тлі військового конфлікту: зрада чи перемога?
5. Збройна агресія Російської Федерації проти України: заморожений конфлікт на Донбасі чи «війна на виснаження»?

  Соціолого-психологічна секція

1. Проблема ранньої вагітності.
2. Навчання в Україні та за кордоном.
3. Взаємини батьків і дітей: контроль чи свобода?
4. Інтернет – користь чи шкода?
5. Матеріальне чи ідеальне (що важливіше – гроші чи ідеї)

 Історико-філологічна секція

1. Маніпуляції в медіа – просторі.
2. Соціальні мережі: реальне і віртуальне; позитив та негатив.
3. Жіноча присутність в органах влади: за і проти.
4. Діти цифрового суспільства.
5. Я – лідер: мотивація, ознаки, можливості реалізації.